Ми кожен день командою обробляли ваші заявки, читали історії пережитого жаху з комом в горлі.
Нам писали з різних куточків України ... Всіх об'єднала одна біда.

Багато листів починалися зі слів “зараз без роботи-переїхали з міста що бомблять, де залишилося все наше життя..”, “ втратили будинок..”. “ моя дитина пережила великий стрес” , “ ми зараз живемо в окупації…”-біль в кожному рядку..
Дякую, вам за відкритість, за те, що поділилися історією свого життя. І що не здаєтеся і боретеся за себе, своїх дітей і нашу країну.

Уривки, історій українських родин:

“Перед війною ми жили собі спокійним життям в Маріуполі ,але війна змінила все. Нашу домівку зруйнувала ракета, а батько пішов на фронт, зараз воює під Херсоном . Після початку війни ми вирішили поїхати до Одеси . Але після двох місяців війни татові перестали платити ,а я не можу знайти повноцінну роботу з офіційною зарплатою. Син все це бачить ,та намагався усім допомогти мені із квартирою, він теж шукав собі роботу, але нічого, де платили б більше ніж 100 грн за тиждень не знайшов. В нього завжди була мрія стати веб-дизайнером та ставати все кращим та кращим у цьому напрямку. Я не хочу, щоб він зламався десь на будівництві... Тож в мене надія , що цей курс може відволікти його від пошуків роботи , та допомогти йому підійти ближче до його мрії…”

“Нашій родині довелося змінити місто проживання, бо наше місто Бахмут бомблять( нашому будинку вже теж дісталось), ми втратили роботу і тому не маємо можливості оплатити навчання на вашому курсі. Будемо вдячні, якщо ви візьмете нашу доньку на ваші курси“

“Ми багатодітна сім'я, яка поки фізично не може покинути зону бойових дій. Життя наше піддається ризику кожен день, йдуть обстріли. Моя дочка дуже хотіла б стати дизайнером і щоб ми всі поїхали від цього кошмару, але у нас немає грошей оплатити їй навчання. Навчання стане ще й психологічною віддушиною, бо страх дуже тисне на дитину психологічно. Вона боїться не стільки за себе, скільки за всіх нас. Дякую”

Важко уявити, що такі історії стають частиною життя наших дітей. І вони на жаль не поодинокі. Віримо що зовсім скоро цьому прийде кінець, і настане мир!

Було дуже важко обирати..Кожен заслуговує на цей шанс. Але заявок було дуже багато и треба було робити вибiр. Можливо ми зробимо ще набір та візьмемо додатково кілька людей в наступний відбір, всіх на жаль поки взяти не можемо..

Зараз ми обрали 5 дітей, замість 2-х, які повинні були бути. Зв'яжемося з кожним, якщо у них є комп'ютер і встановлені програми вони зможуть приступити до навчання 5 вересня.

Все буде добре! Дякую кожному!